Нестайко Всеволод Зіновійович

Всеволод Зіновійович Нестайко (30 січня 1930, Бердичів — 16 серпня 2014) — письменник, класик сучасної української дитячої літератури. Для його творів характерне гумористичне обігравання імен та ситуацій. Найпопулярніший твір — трилогія «Тореадори з Васюківки» («Пригоди Робінзона Кукурузо» 1964, «Незнайомець з 13-ї квартири» 1966, «Таємниця трьох невідомих» 1970).

Батько, Зіновій Нестайко, — народився в Чернелиці; закінчив гімназію в місті Бучачі, під час Першої світової війни був українським січовим стрільцем. Воював в лавах УГА, потрапив до польського табору полонених. Працював в Проскурові на цукроварні. 1933 року заарештований чекістами; загинув у концентраційному таборі.

Мама Нестайка викладала російську мову та літературу. По смерті батька у 1930-ті роки переїхала з сином до Києва, де під час нацистської окупації організувала маленьку підпільну школу.

Дід, о. Денис Нестайко — багаторічний декан і парох (УГКЦ) м. Бучача, знаний український громадський діяч Бучацького повіту. Письменник неодноразово перебував у Бучачі, передав для Бучацького районного краєзнавчого музею особисті речі родичів.

В. Нестайко закінчив 10-літню загальну середню школу з одною четвіркою в табелі, зі срібною медаллю. Через обставини терору та війни не вчився у 5-му та 9-му класах. Курс 9-го класу пройшов самостійно за два місяці. Після школи вступив на слов'янське відділення філологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання на філологічному факультеті 1952 року.

У дитинстві разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком читали книжки: Миколи Трублаїні («Лахтак», «Шхуна „Колумб“»), Джека Лондона, Жюля Верна, Бориса Житкова, та мріяли стати капітанами далекого плавання. Як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід таки став капітаном.

Працював у редакціях журналів «Дніпро», «Барвінок», видавництві «Молодь». З 1956 по 1987 рік завідував редакцією у видавництві «Веселка».

Витяг із першого оповідання, що написав у вісім років, про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці: «Ноги у мисливця були волосаті, як у всіх чоловіків».

П'ятдесятирічний шлях у дитячій літературі засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Перше оповідання для дітей Всеволод Нестайко надрукував у журналі «Барвінок» в 24 роки. Також друкувався у «Піонерії». Перша книжка «Шурка і Шурко» побачила світ у 1956 році.

За його повістями та оповіданнями поставлено фільми «Одиниця з обманом», «Чудеса в Гарбузянах», короткометражна стрічка «Тореадори з Васюківки».

На початку 2000 року надрукував у «Барвінку» свою нову повість-казку «Ковалі Щастя, або Новорічний детектив».

2004 року В.Нестайко разом із поетом та редактором Іваном Малковичем опрацювали та опублікували нову авторську редакцію книги «Тореадори з Васюківки». Твір позбавлено деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. З'явилися й нові епізоди.

Вів програму на Національному радіо України «Радіобайка Всеволода Нестайка».

Багато сучасних українських письменників схвально відгукуються про творчість Всеволода Нестайка, вважають його класиком та майстром слова.

Згідно з соцопитуваннями, які провела у 1990–1992 роках Державна бібліотека для дітей та Міністерство культури — твори Всеволода Нестайка визнано лідерами читацького інтересу.

Жанри

Підписатися на новини

.