Для середнього шкільного віку, про справжні і разом з тим дивовижні пригоди трьох друзів.

До книги увійшли кращі зразки народних дум, передбачені програмою середньої школи і рекомендовані для позакласного читання. У них знайшли художнє відображення боротьба українського народу проти поневолювачів, всесвітньо-історичні завоювання Великого Жовтня, єдність і дружба братніх радянських народів.

Це веселaя книжкa укрaїнського радянського письменника лaуреaтa Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка про дотепного і винахідливого сільського хлопчика. Багато трапляється з ним пригод - і веселих, і сумних, тaк як кипучa енергія вирує в ньому, як у вулкaні...

Англійський письменник Алан Александер Мілн [Alan Alexander Milne] (1882-1956) належить до письменників так званого втраченого покоління, тобто покоління, молодість якого припала на роки першої світової війни. Проте, на відміну від фронтових побратимів (скажімо, гчарда Олдінгтона, з яким Мілн воював навіть у одному полку), Мілнові суджено було прославитись не книгами про безглузді жахіття війни, а наївним і довірливим ведмедиком на ім'я Пух. Щоправда, перед "Вінні-Пухом" у житті Мілна...

Популярні повісті видатної шведської письменниці, двічі удостоєної Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена, пройняті високим гуманізмом і вірою в добро.

Герої цієї повісті популярного сучасного польського письменника Ришарда Лісковацького — хлопці, які об’єдналися в Спілку Справедливих. Вони допомагають один одному, бо їхній девіз: «Всі за одного, один за всіх». У випробуваннях міцніє їхня дружба, загартовуються характери.

Повість відомої шведської письменниці Астрід Ліндґрен — надзвичайно зворушлива історія про хлопчика, котрий понад усе хотів мати родину і родинний затишок, він тікає з притулку й вирушає на пошуки щастя. Чимало чекає на нього пригод — приємних і не дуже. Та коли серце відкрите й щире, коли маєш вірного друга, можна перебороти всілякі труднощі й виплутатися з різних халеп.

Любі діти! Зараз ви познайомитеся з пластиліновим хлопчиком — Пластусем. Його виліпила на уроці малювання польська школярка Тося. Пластуся полюбили всі учні цієї школи, а потім і вся дітвора Варшави. Навіть одна з вулиць у новому кварталі Варшави названа ім’ям Пластуся.


Хто з вас чув пригоди небувалі
Пластуся, який живе в пеналі?
Спробуйте і ви його зліпити —
З вами буде щиро він дружити.

Справжній художник — це завжди особистість. А особистість ще нікому не вдавалося затиснути в рамки звичних уявлень про творчі можливості людини, як би широко ми ці рамки не розсували. Мабуть, саме цим і цікаве для нас мистецтво, література — новими відкриттями, непередбаченістю зустрічі.
Анатолій Костецький прийшов у літературу як оригінальний і дуже цікавий поет. Одна за одною вийшли у світ його збірки віршів для дітей “Джміль про сонечко гуде”, “А метеликам — весело”, “Весняні...

В центрі роману відомого англійського письменника (1888—1957) — історія політичної кар'єри такого собі Честера Німмо, який сягнув вершин влади. Його зображено в сфері родинного життя й політичної боротьби на широкому суспільному тлі Англії 1890—1920 pp. Перед читачем розгортається картина моралі, звичаїв та побуту елітарних класів тих часів, написана з тонким іронічним психологізмом, філософським баченням історичних колізій.

Джойс Кері
Улюбленець слави
роман
Joyce...

Скільки тих шляхів на світі і куди вони всі ведуть! Увечері сяде дід на призьбі, малий Тарас коло нього, показує дід на темне небо, на чисті зорі і каже:
- Ото Чумацький шлях!
Дивно, шо й на небі шляхи, тільки хто ж ходив ними, невже чумаки?
- Ото їдуть, їдуть мажами, навколо самий степ та тиша і ковила не шелесне. Глянуть на зорі — ото їм і дорога,— показує дід.
- А вони ж, чумаки, коло нас Чорним шляхом їдуть?— питає малий Тарас.
- Еге ж, Чорним, — покивує головою дід, і...

В книзі Оксани Іваненко «Маленьким про великого Тараса»(1963), доступно розповідається дітям про велич Кобзаря, а також популяризується його поезія.

Пригадуєте ту першу вражаючу фразу «Вершників», той могутній, сповнений епічної сили заспів? Як лютували шаблі під Компаніївкою, де зчепились бортами степові пірати, і коні бігали без вершників, і небо «округ здіймалося вгору блакитними вежами»?
Коли вийшли «Вершники», в нашому студентському середовищі, поміж закоханих в літературу юних ентузіастів точились дискусії навіть з приводу цих блакитних веж: чи існують вони насправді? Чи буває таке в степах? Чи, можливо, з'явились вони лише...

Другокласник Жолі — веселий мрійник і пустун — дуже хоче мати острів. Власний острів, на якому можна полювати диких звірів, палити вогнище, будувати індіанські хатини… Вирушати з острова в плавання, відкривати далекі, незнані світа… Але дістатися на цей острів можна тільки на «човні гарної поведінки», а це так важко! Шторми часом виносять човен Жолі на скелі; підступні рифи чатують па нього… Але врешті-решт човен допливає до острова.

На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами — річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не гукне з двору, що скаже матері.

Оповідання і казки про природу і про дружбу, написані для дітей талановитим українським письменником Василем Чухлібом.

Весела й повчальна повість-казка відомого польського письменника Яна Бжехви (1900—1966) про неймовірні пригоди хлопчика Адася Незгод-ки у фантастичній академії пана Ляпки.

Повість сучасної англійської письменниці про життя підлітків, про дружбу і готовність допомогти ровесникові, який потрапив у біду.

Повість сучасної австрійської письменниці, лауреата Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена, про звичаї буржуазного суспільства. Штучно створений хлопчик зазнає неймовірних пригод, перш ніж пристосовується до навколишньої дійсності.

Домашнє завдання з російської мови не було важке: написати словами СССР, УССР, ЦК ВЛКСМ та ЦК ЛКСМУ. Панас Чоломбитько, або просто Панько, як його всі звали, старанно вивів перше слово «Союз» і згадав, що їхній сусіда дід Книш каже не «есееесер», а «сисисиєр». Він уявив старого Книша школярем і засміявся вголос.

«Не вилазив би дід з двійок! — подумав він. — «Сисиєр!» Хіба важко прочитати правильно? Сміх та й годі…».