Вогник далеко в степу

Анотація

Нас прийняли до училища разом: трьох Василiв - Василя Силку, Василя Обору, Василя Кiбкала - i мене. Мене-то звати Павлом, а прозивають Павлентiєм. Ну, та я, правда, сам i винен.
Василiв узяли з першого ж дня, а, мене забракували: сказали, що малий. Хлопцiв одразу й перевдягли. Видали їм новенькi хаковi пiлотки, новенькi, теж хаковi, гiмнастерки з натороченими товстою бiлою ниткою кишенями на грудях (не по двi, як у вiйськових, а по однiй), штани, черевики, широкi брезентовi паски пiдперезуватися, навiть шкарпеток, про якi ми тiльки чули, по двi пари. До того всього, сказали, видадуть перегодом ще сiрi шинелi з солдатського сукна i шапки...
Мова: Українська

Поділіться вашими враженнями про книгу

Жанри

Підписатися на новини

.