Помста дощу

Анотація

Тихе, незавидне щастя Кирилове скінчилося, як тільки в село нежданно-негадано приваландав зі світів Чорноротий Мимиха – так в думках Кирило називав свого давнього сусіда і вічного лютого ворога Михайла Чорнописького. Ще Кирило не бачив Михайла, ще лиш йому про нього Катря сказала, а вже світ почорнів йому, і душу охопив знайомий задавнений, як болячка, відчай і страх. Він перестав їсти і спати, боявся вийти з хати, а коли й виходив по нужді, то скрадаючись та ховаючись на власному подвір'ї, як від скаженого собаки, яким його, малого, лякала мама...
Бровари
Відродження
2006
Мова: Українська

Поділіться вашими враженнями про книгу

Жанри

Підписатися на новини

.